Міжнародний день театру

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. 

Перші театри 

Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Український театр 

Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).

Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.

Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі.

Бурклеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий.

Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

З Інтернету

Результати центру "Дисципліна і порядок

за січень-лютий 2014

клас	Присутність 1б	Запізнення 3б	Зовніш ній вигляд – 3/2 б	Довідки присутності 3/2	Кл.ку точок – 2 б	Чергу вання по школі – 2б	Всього – 12б
5-А 5-Б 5-В	1 1 1	1 1 2	3 3 3	3 1 3	2 2 2	- - -	10 8 11
6-А 6-Б 6-В	1 1 1	2 2 0	2 3 3	1 2 3	1 2 1	- - -	7 10 8
7-А 7-Б 7-В	1 1 1	0 3 0	2 2 0	1 1 2	2 1 2	- - 2	6 8 7
8-А 8-Б 8-В	1 1 1	0 0 3	0 -1 1	-1 1 2	1 2 2	2 2 2	3 5 11
9-А 9-Б 9-В	1 1 1	2 1 0	2 -1 -1	2 -1 2	1 1 1	2 2 2	10 3 5
10-А 10-Б	1 1	0 0	0 0	3 3	2+1+1 1	- -	8 5
11-А 11-Б 11-В	1 1 1	0 0 0	1 2 3	3 1 2	2 1 2	- - -	7 5 8

Чергові по школі -7-В, 8-А,Б,В,9-А,Б,В